"Люблю рассвет. Он прополаскивает душу", -
Когда-то Паустовский написал.
Оригинальность фразы не нарушу,
Добавлю, что рассвет Господь создал.
Люблю творение Бога - оно чисто.
Природа, дети, музыка ручья -
Излечивают душу бескорыстно,
Хандра и Бог - не может быть "ничья".
Через рассматривание творений,
Невидимого Бога познаем.
Отбросив слой доктрин и объяснений,
Ему восторг и славу воздаем.
Люблю рассвет - рождение дня, подарок.
Для праведных, неправедных - восход,
И новый день, как шанс, чтоб без "помарок",
Прожить его, неделю, месяц, год.
Люблю Отца - Он возрождает души,
Он новое рождение дает.
Духовные глаза, сердца и уши -
Открыть Ему навстречу, Он так ждет...
Богданова Наталья,
Россия. Москва
Господь принял меня в семью Своих детей в 1999 году. Работаю врачом.
Несколько лет своими стихами говорю людям о любви Христа.
За все, что было, есть и, конечно, будет в моей жизни благодарю моего Спасителя! e-mail автора:bogdanova_n@list.ru
Прочитано 7233 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
