* * *
А есть ли правда под луной?
Иль только тени полуправды?
Мир, где забот зерно и праздность, —
При светлом дне полутемно.
Всяк в правде видит идеал,
Или всего лишь — идеальчик.
А что там - в полумиле дальше? —
Траншея, трещина, провал?
А правда - лишь одна — Отец
Всевышний, и его законы:
Он в полуправду не закован,
Он непреклоннейший истец.
* * *
Уже душа не просит песен,
Роса на травах не хмелит,
И на воде узор от весел —
Рябь приобычная на вид.
Уже и синь небес обычна,
Уже и тучи не страшат.
Судьба прибавила и вычла,
А дни спешили и спешат.
Не тороплюсь - иду убого
(И это до конца, видать).
И уступаю я дорогу
Тому, кто хочет обогнать.
* * *
Любовь земная может изменить,
Цветы прекрасные повянут,
Друзья твои — врагами станут,
Успех порвется словно нить.
Все ненадежно под луной:
Сегодня смех, а завтра — горе,
Становятся пустыней горы,
Вода становится стеной.
И только Божеский закон —
Неотступим и неизменен
Для всех миров и поколений,
Для всех эпох, для всех времен.
* * *
Мир — непонятное явление,
Хоть так ты взвесь, хоть этак взвесь,
Вопросов много, к сожалению:
Откуда мы? Зачем мы здесь.
Нам многое не объяснили
Дав этот свет, а не иной,
Как будто в комнату впустили
Захлопнув двери за спиной.
И двигаемся, как умеем,
И рассуждаем, как пришлось;
И чем умнее — тем темнее,
А чем темнее — руки врозь.
* * *
Уходят вещи, кони, люди.
Вчера шуршал, сегодня тишь.
Зачем стонать: “Меня не будет?”
Ты сам себя услышишь лишь.
У каждого свои заботы,
Зачем твои нам навороты.
* * *
Есть и печаль, и радость,
Есть незаметный день,
Все пережить надо,
Надо все разглядеть.
Утренний час, вечерний,
Яркий и тусклый свет...
И унестись по течению
На лодке, где весел нет.
* * *
Грибное лето на поэтов,
Под каждой елочкой грибок,
Под корень сколько их порежут,
Запрячут в общий кузовок.
Писать стихи — болезнь такая,
Возьмет, не выпустит живьем.
Вот кто-то марки собирает,
А кто-то просто так живет.
А эти явно перегреты,
В них червячок такой проник;
Давно известно — все поэты
Умом немного чик-чирик.
Их скоблят, чистят повсеместно,
До косточек, до потрохов,
Им больно, но не интересно,
Их интерес — строка стихов.
Пишите, братцы, ваши песни
Пусть только не рождают злость,
Умрете, лет так через двести
И вашу откопают кость.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
Поэзия : Стихи-молитвы: Неси твой факел веры людям (Идите, научите все народы...) - Лариса Попова ,,И приблизившись Иисус сказал: дана Мне всякая власть на Небе и на Земле: идите, научите ВСЕ народы, крестя их во имя Отца и Сына и Святого Духа, уча их... ,, (Матфея, 28:18-20).
Дорогой наш Господь и Учитель! приблизься к нам настолько, чтобы мы могли слышать и видеть Тебя ушами и очами духа нашего; мы ИЩЕМ света лица Твоего, Благословенный, Единый Всемогущий Творец, Бог Отец, Бог Сын, Бог Дух Святой. Отче! пошли на народы Земли, на народы наши дух Богоискания, Боговедения и Богопознания. Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь.
Проза : Игра света и тени - Людмила Солма *) Примечание:
более подходящих пока иллюстраций не нашлось:
-и фото: http://www.ellf.ru/2008/04/07/teatr-tenejj-16-foto.html
-на видео: http://www.youtube.com/watch?v=VQWYSQeJ_ok