Зміцнів я серцем, Боже, я зміцнів.
Із вуст моїх хвала тобі i спів.
Не хочу я їх i вночі стулити,
Бо прагну дякувати i хвалити.
О пробудися арфо! Ліро, смійся!
Досвітня зіронько, прокинься!
Потрібно нам веселими піснями
Хвалити Бога поміж племенами.
Господнє милосердя більше неба,
Дає Він вірним все, що тільки треба.
А Божа правда досягає хмар —
I праведник отримає свій дар.
О Боже, піднесися — хай земля
На славу дивиться Твою здаля.
Твоєї ж слави світло неповторне
Нехай обніме землю i огорне.
Нас, Господи, з неправди визволяй
I обзивайся, i допомагай.
Усі бо знають, що Твоя рука
Для праведного добра i легка,
Що лише Божа сила i турбота
Відкриє душам вічності ворота.
Ти допоможеш, зміцниш на літа,
А людська поміч — суєта.
О, тільки не покинь нас, Боже,
Бо хто полюбить нас i хто нам допоможе?!
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Странности - Чала Вячеслав первое московское впечатление. усугублено тем, что в общаге действительно приходилось просыпаться, дыша смрад соседского похмелья, и с болью в сердце за потерянные души счищать угол стола от черепков бутылок и остатков закуски и творить, творить, в желании хоть таким образом немного повлиять на окружающий мир.
